Маленьке місто з великим серцем
Маленьке місто на півночі Франції, яке співпрацює з сусідніми містами та селами, прийняло та приймає понад 100 українських переміщених осіб.
Як прокоментував один із жителів Тількеса (Tilques, Hauts de France), «дивно бачити, як вся громада об’єдналася, щоб допомогти цим чоловікам, жінкам і дітям у скрутний час».
Люди, які роками були сусідами, зустрілися вперше. Місцева ферма стала «українським привітальним центром», куди заїжджають інші фермери, щоб пожертвувати молоко та овочі. Один із сараїв переповнений подарованим одягом і пелюшками. Студент університету з Campagne les Wardrecques привіз трейлер, повний одягу та м’яких іграшок. Підліток із Тількеса, який бере уроки з цифрового кодування, створив веб-сайт www.solidarité-ukraine.com на вихідних. Інша підліток із сусіднього міста Салпервік (Salperwick) привезла свого ослика, щоб українські діти безкоштовно покаталися. Жінка з Тількеса приготувала спеціальне українське печиво з написами «Дружба» та «Ласкаво просимо» до приїзду автобуса українських переселенців з Варшави.
Медсестра та лікар зголосилися бути «за викликом», якщо виникнуть медичні потреби, а місцева аптека надає безкоштовні ліки. Бізнесмени та жінки з Арк і Рокетуар знаходять час, щоб супроводжувати сім’ї, щоб купити основні речі. Французький професор Енні Трегуе з сусіднього Сен-Омера організовує уроки французької мови, а місцеві НУО — Червоний Хрест Сент-Омер, Еммаус, Ресто-дю-Кер — об'єдналися, щоб забезпечити одяг, їжу та дитячі товари.
Тим часом українські діти вже почали відвідувати французькі школи. Деніс, наприклад, збирається в Ecole Notre Dame в Сент-Омері. М. Вінсент Делеко, директор школи, негайно звернувся до своєї школи для надання підтримки учням початкової школи разом із персональною підтримкою та безкоштовним харчуванням. 10-річну Аліссу через 4 дні після її недільного приходу в клас привітала пані Карін Делавіє, директор муніципальної школи Квієстеде. Місцеві державні школи та початкові школи відкривають свої двері. Ашан та низка компаній подарували ноутбуки, щоб діти могли дистанційно читати онлайн-заняття українською мовою. Мер Тількеса Патрік Бедаґе надає свою ратушу для ключових зустрічей та організовує українсько-французькі культурні обміни. Вже багато місцевих дітей починають вивчати українську на дуетному жаргоні. Як сказав один із мешканців, «ми маленьке село, але хочемо змінити щось на краще».
Нам с сыном пришлось бежать из нашей родной Украины. Кто бы мог подумать, что в 21 веке так варварски можно напасть на суверенное государство. Мы оставили в Украине свой дом. Я оставила мужа. Он сказал, что будет спокоен если мы будем в безопасности. И эту безопасность мы обрели во Франции, город СЕНТО-МЕР. При всём своём оптимизме я не ожидала встретить такую поддержку и понимание от граждан другого государства. Этот замечательный город на севере Франции полон прекрасными людьми и организациями, которые помогают украинцам в этот нелегкий для нашей страны час. Нам волонтёры из Франции предоставили транспорт, который нас и доставил из Варшавы ( Польша) в Санто-Мер. Меня, мою сестру и наших двух сыновей поселили в прекрасную семью, которые в первый день нашей встречи сказали слова которые я никогда не забуду: «У человеческого отношения нет границ». Спасибо Франции и мэрии этого города за то, что не отказали в помощи и помогаете нам адаптироваться на всех этапах. Спасибо за школу для наших детей, спасибо Красному кресту за продукты для украинцев, спасибо всем организаторам и волонтерам за ваш бескорыстный труд! Украина обязательно победит! Мы верим в наш народ, мы верим в свою армию и мы верим нашему президенту. И благодаря Франции мы верим, что мир не без добрых людей!
Аліса, Дніпро
Мы приехали в город Сент-Омер, где нас приняла замечательная французская семья, за что мы безмерно благодарны. Здесь нам оказывается помощь, на которую способен только народ с великим сердцем. Спасибо благотворительным организациям, спасибо Красному Кресту, спасибо огромное всему французскому народу. Мы никогда это не забудем.
Ульяна, Дніпро
